Новобудова перекриває мешканцям сусідніх будинків прохід до головної транспортної артерії району чи озера. Щоби забезпечити нормальну роботу вітрогенератора, потрібно проїхати чужим полем. При будівництві торговельного центру необхідно прокласти трубопровід через приватну територію. Потрібно прокласти лінію електропередачі до житлового будинку. Все це – приклади випадків, у яких зацікавлена сторона має можливість на законних підставах реалізувати право земельного сервітуту, або права обмеженого користування чужою ділянкою.
Де знайти законодавче тлумачення поняття земельного сервітуту
Ст. 98 Земельного Кодексу України визначає земельний сервітут як один з видів прав. Точніше – право власника сусідньої ділянки або землекористувача на обмежене користування чужою земельною ділянкою або декількома чужими ділянками. Набувач права називається сервітуарієм, власник землі – сервітодавцем.
Сервітут зберігає право сервітодавця на розпорядження землею; її можна продати, подарувати, здати в оренду або використати у якості об’єкту застави у договорі іпотеки. При цьому сервітут об’єктивно встановлює певні обмеження у використанні землі, здатний негативно вплинути на ринкову вартість ділянки. Під час оформлення сервітуту сторони повинні забезпечити найменш обтяжливі умови для власника землі.
Які земельні сервітути існують в Україні
Повний перелік земельних сервітутів викладений у ст. 99 Земельного кодексу. Найрозповсюджені земельні сервітути України:
- проїзд транспортом по вже існуючому шляху;
- проїзд велосипедом;
- розміщення МАФів, у т.ч. тимчасових;
- розміщення трубопроводів, об’єктів нафтогазовидобування;
- прокладення ліній електропередач, телекомунікацій, інженерних комунікацій, меліоративних систем, водопроводу;
- забезпечення інженерних комунікації індустріальних парків;
- прохід худоби через чужу ділянку до водопою;
- прохід сусідів до водойми, забір води із водойми;
- встановлення будівельних риштувань або зберігання будматеріалів під час будівництва.
Основна класифікація земельних сервітутів:
- за принципом оплати – оплатна чи безоплатна основа;
- за терміном – строковий, з визначеним строком чинності / постійний, без визначеного строку;
- за набувачем права – належить власнику сусідньої ділянки, публічний, особистий із визначенням певної особи;
- за порядком встановлення – на підставі договору, рішення суду, заповіту, за законом.
Право сервітуту не продається та не може бути передано стороннім особам.
Як оформити договір земельного сервітуту
Обов’язкова письмова форма договору. Нотаріальне посвідчення можливе, але не є обов’язковим. При цьому власник ділянки має право оформити у нотаріуса вимогу щодо нотаріального посвідчення договору земельного сервітуту.
Для оформлення договору земельного сервітуту необхідні:
- документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку;
- Витяг з ДЗК;
- кадастровий план із зазначенням зони сервітуту;
- документи, що посвідчують особи сервітодавця та сервітуарія.
В договорі сторони визначають всі умови сервітуту, встановлюють точні межі ділянки, на яку розповсюджується право користування сервітуарієм, Невід’ємна частина договору – кадастровий план ділянки, на якій зазначені координати та межі зони сервітуту. Договір може містити умови використання, строки, вартість сервітуту, порядок оплати
Участь землевпорядника у оформленні земельного сервітуту обов’язкова
Для укладання договору про земельний сервітут або винесення рішення суду потрібно визначити конкретну частину ділянки, яка підпадає під обмежене використання сервітуаріями. Зацікавлена у встановленні сервітуту особа укладає договір із землевпорядником, щоби отримати кадастровий (технічний) план земельної ділянки із зазначенням координат тієї частини земельної ділянки, на яку буде встановлено земельний сервітут.
Реєстрація сервітуту у Земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав
Законні підстави реалізації права сервітуту починаються після державної реєстрації такого права. Для цього на підставі договору з сервітуарієм, укладеного договору земельного сервітуту та кадастрового плану землевпорядник створює технічну документацію про встановлення меж ділянки, на яку встановлюється земельний сервітут.
Технічна документація погоджується з власником землі, передається до ДЗК для внесення інформації у Земельний кадастр. Власник ділянки та сервітуарій отримують Витяг з ДЗК із зазначеними відомостями про сервітут.
Договір про встановлення земельного сервітуту та Витяг з ДЗК є підставою для реєстрації права сервітуту в ДРРП. Факт державної реєстрації земельного сервітуту відображений у Витягу з ДРРП.
Консультації землевпорядників щодо встановлення земельного сервітуту
Бажання користуватися чужою земельною ділянкою може не співпадати з нормами чинного законодавства або інтересами землевласника. Компетентна консультація сертифікованого землевпорядника допоможе знайти максимально ефективне рішення. Для первинної консультації потрібен кадастровий номер ділянки.
